Сьогодні в банківській системі України є багато проблем, які потребують свого практичного вирішення. Вони зачіпають перед усім питання, які пов"язані з подальшим розвитком банківської системи України, вдосконаленням кредитної політики держави. Вирішення цих проблем залежить насамперед від вдосконалення банківського законодавства, яким слід було б передбачити слідуюче:

-банківське законодавство повинно було б відобразити всі форми взаємовідносин банків з органами державної влади і управління, Національним банком, між собою і клієнтурою. Банківські закони повинні мати характер прямої дії з тим, щоб звести до мінімуму втручення органів управління в діяльність комерційних банків;

-вдосконалити систему банківського ліцензування, передбачити усунення монополізму в банківській діяльності, а також рівність умов конкуренції між банками;

-для забезпечення повноти банківського законодавства норми, які відносяться до банківської діяльності, слід було б включати в законодавчі акти по регулюванні інших сфер діяльності;

-ввести законодавчі норми, які регламентують кредитування банками власних акціонерів і пайщиків;

-при вдосконаленні податкового законодавства необхідно враховувати специфіку банківського сектору та зацікавити його в підвищенні діяльності і фінансової стійкості, створення в банках резервів для покриття можливих збитків: указані резерви повинні створюватись із доходів банка за рахунок оподаткування;

-упростити процедуру створення філіалів банків, зняти всі географічні бар"єри організації нових банків;

-створювати відповідні умови для організації спеціалізованих кредитних установ, інвестиційних, інноваційних, іпотечних, експортно-імпортних банків, товариств взаємного кредиту, кредитноощадних установ, кредитної кооперації і інших, які прийняті в світовій практиці. Поряд з великими банками повинна бути і сітка малих банківських або небанківських установ (з граничними правами), які тісно зв"язані з малим бізнесом і мають з ним особливі відносини.

В цілях захисту власних економічних інтересів банків і вкладників, підвищення надійності захисту кредитів, які надаються клієнтам банку, використання ефективних засобів і методів стягнення боргу слід було б здійснити слідуючі заходи;

-здійснити розробку відповідних правил і процедур для всіх стадій кредитної діяльності, які включали б етапи обгрунтування, супроводження та погашення кредиту;

-систематично і всебічно вивчати кредитні ризикі, приймати заходи по їх пониженню. Вірно поступили комерційні банки, які в своїх управлінських структурах організували відділи управління кредитними ризиками;

-вдосконалювати механізм економічного і правового захисту виданих кредитів з використанням заставного права, поручительства, а також інших форм гарантій та його забезпечення;

-необхідно забезпечити достовірну інформацію про клієнтів;

-одним з засобів забезпечення стійкості банків та підвищення довіри до них є страхування депозитів, які також захищають інтереси вкладників. Необхідно розробити страхування вкладів з урахуванням досвіду інших держав. Страхування депозитів повинно здійснюватись спеціальним оргвном, який створений за участю Національного банка України, страхової установи і комерційних банків. Об"єктом страхування повинні стати тільки вклади і депозити суб"єктів господарювання, і в першу чергу вклади  і депозити населення. При цьому розмір вкладу або депозиту, по якому здійснюється відшкодування в певній сумі, повинен бути офіційно обмежений;

-банкрутство банків, особливо великих, є небажаним тому, що це веде до серйозних економічних потрясінь як для їх акціонерів, так і для економіки в цілому. Але в процесі формування банків слід передбачувати можливість їх банкрутства. Тому важливо при цьому мінімізувати негативні наслідки, для чого слід передбачити більш чітку процедуру об’яви банків банкрутами.

Дуже в критичному стані сьогодні знаходитсья довгострокове кредитування. Тому слід було б здійснити заходи по забезпеченню привабливості для комерційних банків інвестиційних та конверційних кредитів з урахуванням більших обсягів витрат по їх обслуговуванні, високого ступеню ризику, відсутності надійних гарантій, поверення вказаних кредитів.

В цьому відношенні можна було б підвищити розмір маржі до рівня середньої маржі по інших комерційних кредитних операціях, або звільнити комерційні банки повністю від оподаткування по державним кредитам, які направляються на інвестиційні і конверсійні програми. 

Висновки.

Вивчення діючого законодавства порядку формування та використання прибутку банку, аналіз показників прибутковості на даних як умовних банків, так і реально існуючих (АБ “Еліта” м. Запоріжжя та його київська філія), все це дозволяє зробити наступні висновки:

1. Основні принципи діяльності комерційного банку — прибутковість господарювання та принцип “дешевше купити — дорожче продати”. Проте зазначені принципи повинні носити “цивілізований” характер. А для цього необхідно створити рівні можливості в отриманні необхідної інформації і створенні свого продукту.

2. Для досягнення успіху кожний комерційний банк повинен діяти під девізом: “Все для клієнта!”. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізує і свій власний інтерес. Тому банк повинен постійно удосконалювати і впроваджувати нові види послуг, підвищувати якість обслуговування.

3. Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції: характеризує економічний ефект, має стимулююче значення, а також є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Як різниця між валовими доходами та валовими витратами визначається балансовий прибуток.

4. Так як банк являє собою фінансовий інститут і має право здійснювати не всі види діяльності (комерційним банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування), то його валовий дохід складають наступні види доходів: процентні, комісійні, торгівельні, інші банківські і небанківські доходи. Основними статтями витрат є відсотки, сплачені по вкладам громадян та депозитам юридичних осіб, витрати на утримання банку та інші.

5. Критерієм ефективності діяльності банку є такий розмір показників прибутковості, який забезпечує максимальні норми прибутку при одночасному виконанні нормативів, встановлених НБУ.

6. Для збільшення прибутковості активів банки повинні застосовувати такі заходи:

- збільшувати обсяг наданих кредитів за рахунок зменшення кредитного відсотку;

- збільшувати частку власних коштів банку в загальній сумі його коштів;

- зменшувати співвідношення власних та залучених коштів.

7. Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв"язку з цим в роботі були виділені основні напрямки зростання доходів:

   а) загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучати більше позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються. Це можливо при проведені зваженої маркетингової та процентної політики;

   б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму, проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;

   в) зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Теоретично більш високий рівень процентної ставки повинен принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко удаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього;

   г) зміна структури портфелю доходних активів. Відомо, чим вищий дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне завдання банку — визначення ступеню допустимості та виправданості того чи іншого ризику.

   Основні напрямки зниження рівня витрат банку:

   а) залучення дешевих ресурсів. Такими є вклади до запитання;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25