Хеджування на зниження — це біржова операція з продажу термінового контракту. Хеджер, який здійснює хеджування н зниження, передбачає здійснити в майбутньому продаж товару , продаючи на біржі терміновий контракт або опціон, страхує себе від можливого зниження цін у майбутньому. Припустимо, що ціна товару (курс валюти, цінного папера) через три місяці знизиться, а товар необхідно буде продати через три місяці. Для компенсації передбачених втрат від зниження цін хеджер продає терміновий контракт сьогодні за високою ціною, а під час продажу свого товару через три місяці, коли ціна на нього впала, купує такий же терміновий контракт за заниженою (майже на стільки ж) ціною. Таким чином, хедж на зниження застосовується в тих випадках, коли товар необхідно продати пізніше. Хеджер намагається знизити ризик який викликаний невизначеністю цін на ринку, за допомогою купівлі чи продажу термінових контрактів. Це дає можливість зафіксувати ціну і зробити прибутки і витрати передбачувані іншими. При цьому ризик, пов'язаний із хеджуванням , не зникає. Його беруть на себе спекулянти, тобто підприємці, які йдуть на певний, заздалегідь розрахований, ризик. Хеджування може здійснюватися як із допомогою валютного опціону, так і через форвардну угоду.
Валютний опціон — це право покупця купити і зобов'язання продавця продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим курсом на заздалегідь узгоджену дату або протягом узгодженого періоду. Таким чином, опціонний контракт обов'язковий для покупця. Суб'єкт господарювання купує валютний опціон, який надає йому право (але не зобов'язання) придбати певну кількість валюти за фіксованим курсом в обумовлений день (європейський стиль).
Перевагами хеджування за допомогою опціону є повний захист від несприятливої зміни курсу валюти. Недоліком є витрати на оплату опціонної премії.
3.2 Концептуальні підходи до вимірювання фінансових ризиків
Невід'ємним атрибутом фінансових відносин у ринковій економіці виступає ризик, який розглядатимемо як категорію, що відбиває невизначеність у фінансових відносинах та особливості її сприйняття зацікавленими суб'єктами цих відносин. Фінансовий ризик характеризується ступенем або мірою відхилення фінансових результатів від сподіваних значень (як правило, в негативний бік) та проявляється у наявних чи потенційних збитках фінансових ресурсів.
Якісне та адекватне відбиття фінансових ризиків являє собою актуальне завдання для всіх учасників фінансового ринку — інвесторів, кредиторів, трейдерів, регуляторів ринку тощо. Для дослідження ризиків мають використовуватися різні методи наукового пізнання, одним з яких є моделювання, що дає можливість вивчати фінансові ризики за допомогою економіко-математичних моделей. Процедури вимірювання відіграють винятково важливу роль в економі-ко-математичному моделюванні фінансових ризиків. Важливість пояснюється глибинними гносеологічними аспектами. Саме впровадження міри фінансових ризиків як загальнонаукової категорії, що виражає діалектичний взаємозв'язок між якісними та кількісними характеристиками, дає можливість застосувати пізнавальний процес, результатом якого є сукупність кількісних співвідношень для фінансових ризиків різних типів, що є відправною точкою економіко-математичного моделювання.
З концептуальної точки зору вимірювання фінансових ризиків ґрунтується на оцінці ймовірнісного розподілу величини доходу збитків або вартості окремого активу чи портфеля активів. При включенні до розгляду часової динаміки оцінювання ймовірнісного розподілу необхідно здійснювати на певну дату чи протягом певного проміжку часу, b останньому випадку ймовірнісний розподіл перетворюється в параметричну сукупність розподілів, які представляють стохастичний процес. Однак інформація, представлена в імовірнісних розподілах, є вельми загальною для ефективного застосування на практиці. Практичний аспект передбачає наявність числової форми відбиття ризику, що зумовлює сутність процедури вимірювання — представлення ризику одним числом (чи набором чисел)максимальним збереженням якісних аспектів вимірюваного ризику. З математичної точки зору процедура вимірювання фінансових ризиків полягає у побудові відображення р, яке ставить у відповідність кожному випадковому розподілу число:
p:Y→R,
де Y — множина допустимих у конкретній задачі імовірнісних розподілів, що відбивають фінансові ризики, a R — множина дійсних чисел.
Відображення р має бути узгодженим з певними властивостями, які є важливими (в рамках того чи іншого підходу) при розгляді фінансових ризиків. Багатогранність категорії "фінансові ризики" зумовила існування та розвиток декількох концептуальних підходів до вимірювання фінансових ризиків, породжених представленими в них аспектами фінансових ризиків.
Аналіз та систематизація висвітлених у науковій літературі та використовуваних на практиці мір фінансових ризиків дали можливість нам здійснити структуризацію процедур вимірювання фінансових ризиків, виділивши чотири основні сучасні концепції у вимірюванні фінансових ризиків:
— концепцію збитків у несприятливій ситуації;
— концепцію варіативності;
— концепцію вимірювання фінансових ризиків в рамках теорії сподіваної корисності;
— концепцію чутливості.
Клас мір фінансових ризиків, що відбивають збитки у несприятливій ситуації, є найстарішим. Він має серйозне обґрунтування, підтверджене низкою наукових досліджень у фінансах, економіці та психології, проведених в останні 40 років. Зокрема, результати комплексних наукових досліджень у сфері прийняття рішень людьми в умовах ризику вказують на асиметричне сприйняття збитків та доходів більшістю людей — збитки важать більше, ніж потенційні доходи. Через що ризик асоціюється більшою мірою саме зі збитками, ніж із співвідношенням "збитки—дохід". Подібне підтверджується і низкою опитувань підприємців щодо їх уявлення про категорію ризику.
Найпростішою мірою фінансового ризику в рамках згаданої концепції є пара показників (рн , х), де рн - ймовірність настання несприятливої події та x — збитки при її настанні. На сьогодні така міра ризику застосовується в оцінці багатьох типів ризиків — кредитного, ринкового, операційного, страхового. Для кредитного ризику ця міра імплементована в міжнародні регулятивні норми. Поєднання збитків та ймовірності настання несприятливої події найчастіше здійснюється у формі добутку W = рн х, що дає змогу здійснити оцінку фінансових ризиків у випадках, коли необхідно обирати між варіантом з малою ймовірністю великих збитків та варіантом з високою ймовірністю незначних збитків.
Сучасний інструментарій вимірювання фінансових ризиків в рамках зазначеної концепції розвивається шляхом узагальнення поняття "несприятлива подія" за двома напрямками. Перший напрямок використовує як відправну точку цільове значення доходу/збитків, а другий напрямок — цільове значення ймовірності.
Якщо фінансовий результат Y представлено випадковою величиною з функцією розподілу Fr, то перший напрямок передбачає визначення певного цільового рівня К0. Ситуації, які призводять до фінансового результату нижче від визначеного рівня: Y < Yо, створюють несприятливу подію.
Пара показників (P(Y < Y0),E (У / Y < Y0)) є основною мірою ризику в концепції збитків у несприятливій ситуації за першим напрямком (E(Y / Y < Y0) — умовне математичне сподівання).
В ролі К0 може виступати цільова дохідність, якої прагне інвестор від операції, а може являти собою гранично низький рівень дохідності в конкретних економічних умовах, що обумовлює динамічний характер Y0. Зокрема, у випадку піднесення на ринку можна домагатися вищого рівня дохідності від інвестицій, а у випадку рецесії — понижувати планку. В останньому випадку Yо може бути і від'ємним.
Цей напрямок вимірювання фінансових ризиків охоплює широковживаний у фінансово-економічному аналізі інвестиційних проектів метод бар'єрних значень5. Під бар'єрним значенням обраного показника інвестиційного проекту маємо на увазі таку величину, перевищення якої приводить до позитивного економічного результату в рамках інвестиційного проекту.
При розгляді фінансового результату за певним ринковим активом (наприклад, портфелем цінних паперів інвестиційного фонду), Y0 може бути прив'язаним до значень дохідності вибраного для порівняння індексу /t. Зокрема, якщо вважати Y за дохідність, то на визначений момент часу Т ризик може бути характеризований подією Y < Іт. Подібні міри широко використовуються в портфельному менеджменті, тому що дають можливість порівнювати результати управління в рамках реальних ринкових умов, відбитих у значеннях індексу. Однак подібний підхід може бути і предметом певних маніпулювань менеджерів портфелів через підбір відповідних індексів.
Другий напрямок у даній концепції — ймовірнісний, характеризує несприятливі події як такі, що вкладаються у встановлений рівень ймовірності а — тобто найгірші а 100% потенційних випадків вважаються несприятливими. Подібне втілюється у такому широковживаному класі мір фінансових ризиків, що об'єднуються під назвою "капітал під ризиком"6 (Value-at-Risk). Сутність вимірювання ризику при цьому полягає у визначенні квантиля величини, та формуванні "капіталу проти ризику" в розмірі –VaRа(Y). Графічно VaR для а = 95 % та певного часового інтервалу Т зображено на рисунку.
4. Практична частина
4.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу і звіту про фінансові результати
Таблиця 4.1 – Порівняльний аналітичний баланс
Статті балансу
Абсолютні значення, тис.грн.
Питома вага, %
Зміни
За попередній період
За звітний період
В абсолютних величинах
У питомій вазі
У % до попереднього періоду
У % до зміни підсумку балансу
1
2
3
4
5
6
7
8
9
АКТИВ
1. Необоротні активи
Нематеріа-льні активи:
-залишкова вартість
49
73
0,899
1,227
24
0,328
48,980
10,959
-первісна вартість
66
87
1,211
1,463
21
0,252
31,818
9,589
-накопичена амортизація
17
14
0,312
0,235
-3
-0,076
-17,647
-1,370
Основні засоби:
2270
2026
41,644
34,062
-244
-7,582
-10,749
-111,416
2742
2472
50,303
41,560
-270
-8,743
-9,847
-123,288
-знос
472
446
8,659
7,498
-26
-1,161
-5,508
-11,872
Довгостроко-ві фінансові інвеситції:
-які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
140
160
2,568
2,690
20
0,122
14,286
9,132
-інші фінансові інвестиції
75
62
1,376
1,042
-13
-0,334
-17,333
-5,936
Довгострокова дебіторська заборгованість
264
275
4,843
4,623
11
-0,220
4,167
5,023
Відстрочені податкові платежі
27
0,440
0,454
0,014
12,500
1,370
Інші необоротні активи
63
36
1,156
0,605
-27
-0,551
-42,857
-12,329
2. Оборотні активи
Запаси:
-виробничі запаси
574
726
10,530
12,206
152
1,676
26,481
69,406
-незавершене виробництво
260
345
4,770
5,800
85
1,031
32,692
38,813
-готова продукція
125
177
2,293
2,976
52
0,683
41,600
23,744
-товари
94
107
1,724
1,799
13
0,074
13,830
5,936
Векселі одержані
340
725
6,237
12,189
385
5,952
113,235
175,799
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
-чиста реалізаційна вартість
59
1,082
1,261
16
0,179
27,119
7,306
74
96
1,358
1,614
22
0,256
29,730
10,046
-резерв сумнівних боргів
15
0,275
0,353
0,078
40
2,740
Дебіторська заборгованість за розрахунками
-з бюджетом
37
0,622
0,182
54,167
-за виданими авансами
47
56
0,862
0,941
0,079
19,149
4,110
-за внутрішніми розрахунками
1,137
0
-0,095
Інша поточна дебіторська заборгованість
76
1,394
0,790
-29
-0,604
-38,158
-13,242
Поточні фінансові інвестиції
2,935
2,354
-20
-0,582
-12,500
-9,132
Грошові кошти та їх еквіваленти:
-в національній валюті
175
142
3,210
2,387
-33
-0,823
-18,857
-15,068
-в іноземній валюті
0,370
-41
-0,786
-65,079
-18,721
Інші оборотні активи
43
64
0,789
1,076
0,287
48,837
3. Витрати майбутніх періодів
375
447
6,879
7,515
72
0,636
19,200
32,877
Баланс
5451
5948
160,484
150,757
219
-9,728
339,253
100
1. Власний капітал
Статутний капітал
1417,26
1546,48
26
129,22
9,118
Додатковий вкладений капітал
327,06
237,92
-89,14
-2
-27,255
-17,936
Резервний капітал
109,02
178,44
69,42
63,676
13,968
Нерозподілений прибуток
381,57
-143,65
-37,647
-28,903
2. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу
218,04
416,36
198,32
90,956
39,903
3. Довгострокові забов’язання
Довгостроко-ві кредити банків
1226,475
22,5
320,005
3,5
26,091
64,387
Довгострокові фінансові забов’язання
-148,62
-45,441
-29,903
Інші довгострокові забов’язання
356,88
-24,69
-1
-6,471
-4,968
4. Поточні забов’язання
Короткострокові кредити банків
Векселі видані
272,55
-94,11
-34,529
-18,936
Кредиторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги
245,295
4,5
-7,375
-0,5
-3,007
-1,484
Прострочені забов’язання за розрахун-ками:
-з позабюд-жетних платежіів
138,84
27,936
-із внутрішніх розрахунків
59,48
-49,54
-9,968
497
144,682
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7