Індекс цін виробника промислової продукції 2005р.-109,5%, 204р.-124,1%

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи 2005р.-124,1%, 2004р.-125,1%

Ціни та тарифи в Україні за 2006-2008р.р

Індекс інфляції у 2006-111,6%.

На споживчому ринку за рік в цілому темпи приросту цін (тарифів) на послуги 49,4% випереджали приріст цін на продовольчі 3,5% та непродовольчі товари 2,5%.

Подорожчали на продовольчому ринку найбільше фрукти 39,9%. Крупи, борошно, хліб, алкогольні напої, на кондитерські вироби 17,2-6,2%. Водночас подешевшали овочі, тваринні жири, м'ясо, картопля, цукор, яйця на 0,6%

Індекс інфляції у 2007р. становив 116,6%

Продовольчі харчування подорожчало на 24,7% ,найбільше фрукти на 30%, у тому числі яблука на 52,6%, цитрусові-50,4%. Також відчутно зросли в ціні олія та жири (на 43,9%). На 42,1%- подорожчали молоко, сир, яйця, у тому числі молоко-44,7%, сири-39,8%, яйця-54,4%. Овочі зросли в ціні на 35,4%, капуста-1,8 раза, морква-45,6%, буряк-44,0%, в той час картопля подешевшала 4,6%.Підвищилися ціни на хліб, рибу, рибопродукти-19,5-9,3%.

Індекс цін виробника промислової продукції у 2007р. становив 123,3% а у 2006р. 114,1%.

Індекс цін на будівельно-монтажну роботу 2007р.-122,0%, 2006р.-121,5%

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні-лютому 2008р. становив 105,7%

Індекс споживчих цін виробників промислової продукції у січні-лютому 2008року-105,4%. Індекс цін на будівельно-монтажні роботи у січні 2008р. становив 102,2%.

У березні 2008 року споживчі ціни підвищилися на 3,8%. Про це йдеться в повідомленні Державного комітету статистики. В тому числі ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у березні виросли на 5,6% на житлово-комунальні послуги –на 0,9%, на транспорт - 3,9%. У січні-березні інфляція становила - 9,7%. Порівняно з березнем 2007року у березні 2008року інфляція виросла на 26,2%.

Суттєвими причинами розгортання інфляції в Україні стали насамперед глибинні макроекономічні диспропорції та системні чинники, а саме:

- нераціональне використання коштів, що виділяються на соціальні потреби в умовах затягування виборчої фази політичного циклу і політичної нестабільності, що доповнювалося значними неконтрольованими вливаннями коштів через неофіційні канали;

- послаблення спроможності економіки до задоволення внутрішнього попиту через незадовільну структуру економічного зростання, за якої значна частина приросту ВВП забезпечується за рахунок компонентів, які фактично не збільшують внутрішньої пропозиції (зокрема, оптові ціни в харчовій промисловості зросли за рік на 24,8%, в т.ч. виробництві м’ясних продуктів на 19,0%, молочних на 46,7%);

- постійне зростання виробничих витрат, у т.ч. через підвищення частки заробітної плати, що обумовило випереджаюче зростання цін виробників і посилення компоненту інфляції витрат (зокрема, оптові ціни в харчовій промисловості зросли за рік на 24,8%, в т.ч. виробництві м’ясних продуктів- на 19,0%, молочних-на 46,7%);

- незавершеність ринкових реформ і недосконалість ринкових механізмів в низці сегментів економіки (зокрема - АПК, ЖКГ, енергетиці), що веде як до виникнення періодичних дисбалансів на окремих сегментах товарного ринку, такі і обмежує можливості НБУ впливати на грошову масу через операції на відкритому ринку;

- падіння обсягів виробництва у сільському господарстві, що зумовило стрибок цін на основні види рослинницької продукції (в тому числі зернових, соняшника, цукрового буряку тощо);

- Значна відкритість та імпортозалежність української економіки, що посилило чутливість до висхідних цінових тенденцій на світових ринках, зокрема – подорожчання продовольства восени 2007р.;

- значний рівень ризиків економічного та політичного характеру в очікуваннях суб’єктів господарювання, що закладається у більш високу норму прибутку;

- зниження дієздатності виконавчої влади в умовах політичної крихи, що послабило дію неекономічних важелів обмеження цін, які досі стримували дію об’єктивних чинників подорожчання соціально важливих товарів.

Реалізація заходів спрямованих на зниження темпів інфляції, дозволить зменшити макроекономічні ризики, які виникають внаслідок випереджаючих темпів зростання доходів населення порівняно з темпами зростання ВВП (за 2004-2007 р.р. номінальні доходи населення зросли в 2,9разу, реальний - в 1,9разу, а реальний ВВП – лише в 1,3 разу). Проте одним з головних напрямів української економічної стратегії має стати підвищення продуктивності праці, яке дозволить усунути згадану диспропорцію.

Суттєвим негативним наслідком посилення інфляції стало збереження тенденції попередніх років до поступового зниження реального соціального ефекту номінального зростання доходів населення України. Громадяни гостро усвідомлюють цю суперечливість. Зокрема, в реальному вимірі приріст доходів склав за січень-листопад 2007р. лише 12,5%, що є найнижчим показником з 2003 року (за аналогічний період 2006р. приріст становив 13,8%). Синхронно із загальним приростом реальних доходів сповільнився також темп зростання реальної заробітної плати. За 11 місяців 2007 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року вона збільшилась на 12,7%. Тим самим продовжилася стійка тенденція сповільнення цього показника: у 2004році реальна середня зарплата зросла на 23,8%, у 2005році – на 20,3%, у 2006році – лише на 18,3%. Щодо стабільності курсу гривні , з початку року гривня подешевшала відносно євро на 9,4%, відносно російського рубля – на 6,5%. Реальний ефективний обміний курс гривні за 10 міс. 2007р. знизився на 5,5%. Суттєвими антиінфляційними заходами системного характеру мають стати розширення використання коштів населенням шляхом прискорення розвитку фондового ринку землі; зниження питомої ваги посередницького сегменту у ланцюзі «виробник-споживач», протидія проявам монополізму, усунення регуляторних перешкод розвиткові малого та середнього бізнесу у сферах виробництва товарів і послуг.

Таблиця 1 - Індекси споживчих цін за регіонами у 2008р. таб.2.1.1

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) таб.2.1.2

2.2 Прогнози економістів щодо інфляції та найближчі перспективи в Україні

Доктор економічних наук Володимир Черняк інфляцію порівнює з хворобою і вважає, що успішно боротися з нею можна лише тоді, коли буде правильно поставлений діагноз. Науковець переконаний, що природа вітчизняної інфляції( з 1993 року і донині) пов’язана не з попитом, як це прийнято вважати, а з витратами. Тож, мовляв, саме ця помилка й призвела до того, що було обрано неефективні «ліки».

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6