З іншого боку, внутрішня ставка доходу також не завжди може бути визначена. Зокрема це є можливим за обставин, коли:
§ очікується, що вартість капіталу буде змінюватися в часі,
§ приведення вигід і витрат здійснюється за ставками дисконта,
що мають різні значення:
§ функція чистої приведеної вартості не перетинає вісь абсцис взагалі або перетинає її кілька разів
При цьому чиста приведена вартість у всіх наведених випадках може бути визначена. Ситуація, коли функція чистої приведеної вартості не перетинає вісь абсцис взагалі або перетинає її кілька разів, як правило, виникає тоді, коли інвестиційний проект, який аналізується, є нестандартним. Як так званий стандартний розглядається інвестиційний проект, на початку терміну життя якого мають місце від'ємні чисті вигоди, зумовлені здійсненням відповідних капіталовкладень, а в наступні часові періоди інвестиційний проект генерує додатні значення чистих вигід. Під нестандартнім розуміють такий інвестиційний проект, за яким від'ємні значення чистих вигід можуть мати місце і в середині його терміну життя, і навіть наприкінці, як результат відтоку капіталу.
Вираз (8) має п можливих коренів. За умов, що інвестиційний проект є стандартним, лише один з цих коренів — дійсний, інші — умовні. Коли ж інвестиційний проект є нестандартним, то кількість дійсних коренів може збільшитися і відповідно з'явитися кілька значень внутрішньої ставки доходу або, навпаки, — зменшитися, і внутрішня ставка доходу не буде отримана за інвестиційним проектом взагалі.
Необхідна, проте недостатня, умова появи кількох внутрішніх ставок доходу за інвестиційним проектом — зміна знаку чистих вигід протягом терміну його життя, друга важлива умова — величина чистих вигід. Коли існує кілька значень внутрішньої ставки Доходу, як фінансові калькулятори, так і комп'ютерні програми в більшості випадків здатні розрахувати лише одну з них. Для того, щоб з'ясувати, чи існує проблема наявності кількох внутрішніх ставок доходу, необхідно визначити чисту приведену вартість інвестиційного проекту при різних значеннях ставки дисконту, тобто побудувати профіль чистої приведеної вартості.
Разом з тим, навіть коли всі точки, в яких функція чистої приведеної вартості перетинає вісь абсцис, виявлено, то ні одна з них не може інтерпретуватися як внутрішня ставка доход за інвестиційним проектом.
Незважаючи на зазначені недоліки, внутрішня ставка доходу, за оцінками фахівців, залишається найбільш часто застосовуваним на практиці критерієм оцінки ефективності інвестиційних проектів серед тих. які ґрунтуються на концепції вартості грошей у часі. Як правило, це пояснюють тим, що сутність внутрішньої ставки доходу є добре зрозумілою для менеджерів, які приймають рішення щодо реалізації інвестиційних проектів. Вказані обставини спонукали до пошуку підходів, які б дозволили визначати показник, "еквівалентний" до внутрішньої ставки, за умов, коли остання не може бути розрахована. Такий показник отримав назву модифікованої внутрішньої ставки доходу, яка являє собою таку ставку дисконту, при якій приведена вартість від ємних чистих вигід за інвестиційним проектом дорівнює його приведеній термінальній вартості. Остання, в свою чергу, визначається як сума майбутніх вартостей додатних чистих вигід за інвестиційним проектом, що нараховані за вартістю капітал підприємства. Модифікована внутрішня ставка доходу може бути визначена за таким рівнянням:
(10)
де СОFt, — від'ємні чисті вигоди за проектом в часовому періоді t;
СIFt — додатні чисті вигоди за проектом в часовому періоді t;
МІRR — модифікована внутрішня ставка доходу.
В умовах обчислення модифікованої внутрішньої ставки доходу, на відміну від звичайної, робиться припущення, що ставка реінвестування за інвестиційним проектом дорівнює вартості капіталу. За деяких обставин, зокрема при наявності відмінностей у розподілі чистих вигід у часі, результати оцінки взаємовиключаючих інвестиційних проектів з застосуванням модифікованої внутрішньої ставки доходу і чистої приведеної вартості не суперечать між собою. Разом з тим, коли мова йде про інвестиційні проекти, які мають різні масштаби, результати оцінки за вказаними критеріями можуть продовжувати вказувати на різну пріоритетність інвестиційних проектів.
Співвідношення вигоди – витрати (В/С)
Для обчислення відносної результативності інвестиційних проектів застосовується метод співвідношення вигоди-витрати або, як його ще називають, індексу прибутковості. Зауважимо, що відомі різні варіанти даного методу і на практиці вказані назви можуть вживатися для позначення будь-якого з них Одним з найбільш часто вживаних варіантів показника співвідношення вигоди - витрати виступає такий, який обчислюється як відношення суми приведених вигід до суми приведених втрат за інвестиційним проектом.
B/C = ((11)
Інший варіант співвідношення вигоди-витрати, який також досить часто використовується, передбачає визначення даного показника як відношення суми дисконтова них чистих вигід, обчислених без урахування капітальних витрат, до дисконтова них капітальних витрат за інвестиційним проектом:
N/I = ((12)
де It - капітальні витрати в часовому періоді t ;
Оt - поточні витрати в часовому періоді t.
Даний показник досить широко застосовується в умовах, коли існують обмеження щодо капіталу. Проте капітал не єдиний ресурс що може бути обмеженим. В умовах дефіцитності інших ресурсів вираз (12) набуває такого вигляду:
Nr/R = ((13)
інвестиційний проект ризик ануїтетний
де Rt- величина використання обмежених ресурсів в періоді t;
Crt - витрати в часовому періоді,що обчислені без урахування використання обмежених ресурсів.
Основна проблема, що пов’язується з визначенням варіантів співвідношення вигоди-витрати, уникнення подвійного рахунку.
Правила роботи з критерієм співвідношення вигоди-витрати передбачають, що:
1. не повинен прийматися ні один інвестиційний проект, якщо він не забезпечує значення співвідношення вигоди-витрати, яке є більшим від 1
2. якщо інвестиційний проект обирається в умовах фіксованого бюджету або серед інвестиційних проектів, що с взаємовиключаючими, то перевага має віддаватися тим інвестиційним проектам, які характеризуються найбільшим значенням співвідношення вигоди витрати.
До вигід відносимо:
§ чисті доходи,
§ кредит,
§ вивільнення оборотного капіталу,
§ продаж основних засобів.
До витрат відносимо:
§ поточні витрати,
§ виплата відсотків за кредит,
§ податок на прибуток,
§ погашення кредиту,
§ придбання основних засобів,
§ приріст оборотного капіталу.
1.1 Розрахунок ануїтетних платежів, які сплачуються один раз у рік
В даному курсовому проекті розглядається погашення кредиту на умовах ануїтету, тому дамо визначення даному термінові та розглядатимемо випадок, коли платежі сплачуватимуться один раз у рік.
Ануїтет – серія, один із серії рівних за величиною платежів, що здійснюються через однакові проміжки часу.
Існує два типи ануїтету:
§ звичайний ануїтет (рента, [о] - позначення);
§ авансова або вексельна рента.
Погашення позики необхідно розраховувати залежно від того, скільки разів в рік необхідно сплатити платежів та яка кількість років погашення.
де і – відсоток сплати;
n – кількість років погашення позики;
Таблиця 1.1 Вихідні дані для розрахунку платежів, що здійснюються один раз у рік
Таблиця 1.2 Графік погашення позики
Таблиця 1.3 Вихідні дані для розрахунку платежів при зміні відсоткової ставки
Таблиця 1.4 Графік погашення позики при зміні відсоткової ставки
1.2 Базовий варіант інвестиційного проекту, що фінансуватиметься з залученням кредиту
Таблиця 1.5 Прогноз прибутків (збитків) за інвестиційним проектом, дол. США
Таблиця 1.6 До визначення дисконтованого грошового потоку при k = 0,80
Таблиця 1.7
Між чистою приведеною вартістю і співвідношенням вигоди витрати, за визначенням, повинен існувати взаємозв'язок виду:
§ коли NPV>0, то В/ С>1;
§ коли NPV= 0, то В/ С=1;
§ коли NPV<О, то В /С<1;
Разом з тим, як і у випадку з методом внутрішньої ставки доходу, методи чистої приведеної вартості і співвідношення вигоди-витрати не суперечать між собою при оцінці незалежних інвестиційних проектів в умовах відсутності обмежень щодо бюджету. Проте очевидно, що інвестиційний проект, який, наприклад, мас більший масштаб або довший термін експлуатації, може бути, забезпечуючи більше значення чистої приведеної вартості, менш ефективним щодо використання вкладених в нього ресурсів. Таким чином, співвідношення вигоди витрати може виявитися для такого інвестиційного проекту нижчим ніж для інвестиційних проектів меншого масштабу або тривалості. Якщо власники мають на меті збільшити свій добробут, то метод чистої приведеної вартості слід розглядати як пріоритетний, оскільки саме через чисту приведену вартість збільшується добробут власників.
1.3 Базовий варіант інвестиційного проекту, що фінансуватиметься за власні кошти
Таблиця 1.12 Прогноз прибутків (збитків) за інвестиційним проектом, дол. США
Таблиця 1.13 Прогноз руху грошових коштів за інвестиційним проектом, дол. США
Таблиця 1.15 До визначення дисконтованого грошового потоку при k = 0,30
Таблиця 1.16 До визначення дисконтованого грошового потоку при k = 0,80
Таблиця 1.17 До розрахунку показника співвідношення вигоди - витрати
Виконуючи курсову роботу та оцінивши, фінансову ефективність інвестиційних проектів за двома можливими варіантами їх фінансування згідно завдання на курсову роботу для їх реалізації – власні кошти, власні кошти та кредит, можна зробити висновок, що для реалізації експедиційному підприємству можна порадити застосувати інвестиційний проект, що має реалізуватися за рахунок залучення кредитів. Тобто, для швидшого терміну окупності проекту та для забезпечення максимальної чистої приведеної вартості, і відповідно для збільшення прибутку підприємства необхідно реалізовувати проект з залученням кредиту, однак при цьому необхідно враховувати, що для оцінки і рекомендації щодо реалізації інвестиційного проекту необхідно, щоб термін окупності обов’язково → min, NPV→ max, IRR → max, B/C → max, тому для проведення аналізу чутливості за інвестиційним проектом обираємо інвестиційний проект, що фінансуватиметься з залученням кредитної лінії.
Страницы: 1, 2, 3, 4
